Чому ми говоримо ОК?

But thanks to a couple of lucky breaks, one abbreviation rose above the rest.

Але завдяки кільком щасливим випадкам одна абревіатура виділилася на тлі інших.

In the early 1800's, "all correct" was a common phrase used to confirm that everything was in order.

У ранні роки 19-го століття, вираз "all correct" був звичним для підтвердження того, що все гаразд.

In the end, even a clever nickname didn't save Van Buren's presidency.

Зрештою, навіть розумне прізвисько не врятувало президентство Ван Бурена.

It's essential to how we communicate with each other, and even with our technology.

Дуже важливо, як ми спілкуємось один з одним, і навіть із нашою технікою.

Soon other papers picked up on the joke and spread it around the country.

Незабаром інші газети підхопили жарт і поширили його по всій країні.

That 1840 presidential campaign firmly established OK in the American vernacular.

Та президентська кампанія 1840 міцно затвердила ОК в американському просторіччя.

The campaign was highly publicized and turned pretty nasty in the press.

Кампанія набула широкого розголосу і в пресі була досить неприємною.

The two letters were easy to tap out and very unlikely to be confused with anything else.

Дві літери було легко відстукати і їх навряд чи можна було сплутати з чимось.

The word “OK” doesn't convey any feelings - it just acknowledges and accepts information.

Слово «ОК» не передає жодних почуттів — воно просто визнає та приймає інформацію.

There's a two-letter word that we hear everywhere.

Є дволітерне слово, яке ми чуємо всюди.